13.12.2007 року я
звернувся з позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди , заподіяної
дорожньо-транспортною пригодою у __________районний суд _____________області.
Поштою мною
була отримана ухвала ____________ районного суду від 17.12.2007 року про
залишення позовної заяви без руху у зв'язку з тим, що я не виклав всі
обставини, якими обґрунтовую свої вимоги й не вказав доказів, які їх
підтверджують, зокрема доказів вини водія Петрова й не вказав яке, коли, ким
було ухвалене рішення щодо цього приводу (правоохоронними органами, судом), із пропозицією
усунути недоліки в строк до 27.12.2007 року. Всі необхідні обставини мною були викладені,
так само, як і докази. Крім того, позов містив заяву про забезпечення доказів.
Незважаючи на не згоду з ухвалою суду, але у зв'язку з тим, що вона не оскаржується,
я у встановлений строк, а саме 26.12.2007 року, поштою відправив змінену
позовну заяву, у якій вказав дату й орган, яким був складений протокол про
адміністративне правопорушення, конкретизував заяву про забезпечення доказів.
31.12.2007 року мною поштою була отримана ухвала __________
районного суду від 28.12.2007 року про повернення позовної заяви. З ухваленим
рішенням суду я не згодний і вважаю його неправильним по наступних підставах.
Суд формально поставився до розгляду заяви,
вірніше фактично взагалі її не розглядав. По вищевказаних причинах, як у
випадку залишення позовної заяви без руху, суд прийняв упереджене, необ'єктивне
рішення. Виходячи із часу відправлення зміненої позовної заяви й дати винесення
ухвали, є всі підстави припустити, що рішення було підготовлено й винесене ще
до одержання зміненого позову.
Мною, як я вказав, були викладені всі
обставиний зазначені докази вини
відповідача й третьої особи. Зазначених в ухвалі суду конкретних недоліків
просто не існує. Вирішувати чи досить доказів і давати їм оцінку без розгляду
справи суд не міг.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного
Суду України N9 від 01.11.96 р. «Про застосування Конституції
України при здійсненні правосуддя», привирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.Поряд з цим він може запропонуватипозивачеві чи відповідачеві подати додаткові докази,а в разі,коли сторони не в змозіїхзібрати,абезнихправильновирішитисправу неможливо, - за клопотанням сторін сам витребувати
такі докази. Суд же відкинув наявні докази й крім того, нічого не зробив і не
дав такої можливості мені для надання інших доказів, фактично відхиливши й
заяву про забезпечення доказів.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного
Суду України N 1 від 05.03.77 р. , із змінами від
25.12.92 ,25.05.1998 р. «Про підготовку цивільних справ до судового розгляду»,
при необхідності в період підготовкисправидосудового розглядусуддявправівжитизаходів
до забезпечення позову,а також до забезпечення доказів,постановляючи про це ухвали.Коло доказів,які можуть бути забезпечені в таких випадках, законом не обмежено. Суд же від цього усунувся. Алі
найголовніше інше. Так, згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України
№9 від 21.12.90, із змінами від 25.12.92 , 25.05.98 р. «Про практику застосування
судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції»,
заява не може бутивизнана неподаноютаповерненазамотиваминенаданнядоказів. У випадку ж із
мною це було саме так.
Рішення суду й поведінка посадових осіб відповідача,
що висловлювали думку про свою безкарність, дають підстави припускати
зацікавленість суду в даній справі, сумніватися в його об’єктивності. Сумнів в об’єктивності
викликає не тільки суддя ___________, що приймав рішення, але й весь _________
районний суд за місцем дії якого розташовується відповідач.
На підставі викладеного,у
відповідності із ст.ст.292-296,116 ЦПК України,-
п р о ш у :
Скасувати ухвалу ____________
районного суду ____________області від 28.12.2007 року і направити позовну заявудля нового розгляду в будь-який інший суд
першої інстанції _______ області.
додаток:
копії апеляційної скарги,
квитанції про сплату судових зборів, копії квитанцій про відправлення зміненої
позовної заяви й заяви про апеляційне оскарження.